Зовнішня торгівля продукцією свинарства: погляд аналітика

13.02.2018 02 2018

Олександра Бондарська, аналітик Асоціації свинарів України

2017 рік був досить протирічливим як для українського свинарства, так і для тих, хто його продукцію експортує. Так, наприклад, зовнішні поставки свіжої, охолодженої та мороженої свинини у першій половині року були досить активними та значно перевищували обсяги надходження імпортної сировини. Проте з укріпленням нового діапазону внутрішніх закупівельних цін на свиней забійних кондицій у літні місяці протягом другого півріччя відбувалося як послаблення експортної активності, так пожвавлення імпорту свинини.
Так, за підсумками 2017-го зовнішньоторговельне сальдо України по цій товарній позиції залишалося позитивним та становило 0,56 млн дол. США. Тож, валютні надходження за рахунок зовнішніх поставок свинини зросли удвічі в порівнянні з попереднім роком. Експорт свинини в натуральному вираженні зріс на 56%. Однак пожвавлення імпорту свинини у другій половині 2017-го дозволило не тільки надолужити результати 2016-го, а й перевищити їх удвічі. Тож, якщо протягом року, що минув, експортували 4,9 тис. т сукупною вартістю 10,5 млн дол. США, то імпорт 5,6 тис. т свинини «коштував» 9,96 млн дол. США. Як наслідок, звання нетто-експортера свинини Україна втримала лише номінально: обсяги свинини імпортного походження перевищили обсяги зовнішніх поставок вітчизняного м’яса свиней — 5,15 тис. т проти 4,7 тис. т відповідно.
Основні трейдери протягом 2017-го сконцентрували свою увагу на Грузії, Гонконзі та Казахстані, адже саме до цих трьох країн спрямували понад 87% української свинини. Так, основним ринком збуту, як і минулоріч, лишилася Грузія, яка відчутно посилила свої апетити до нашої свинини. На другу сходинку у 2017-му піднявся Гонконг із п’ятою частиною загального експорту свинини, а трохи менше 10% спрямували до Казахстану.
Зауважимо, що за підсумками 2016-го другим за популярністю ринком для збуту української свинини була Вірменія, проте у серпні 2017-го року цей ринок для нас «закрився» через активне поширення африканської чуми свиней.
Саме АЧС стоїть на заваді посилення наших позицій на існуючих ринках збуту та відкритті нових. Окрім Вірменії, у 2016-му з цієї причини від української свинини відмовилися сусідні Росія, Білорусь, Молдова та Румунія, а в кінці 2017-го до цього переліку країн додалася ще й Угорщина.
Звичайно, найвідчутнішим для вітчизняних постачальників свинини було закриття ринку РФ. Проте звинувачувати лише поширення АЧС у цьому не варто, оскільки ця причина заборони носила переважно декларативний характер.
Що стосується інших країн, то заборона ввезення свинини українського походження до Угорщини, Румунії та Білорусі майже ніяк не позначилася на експорті свинини. Наприклад, Білорусь блокує торгівлю з областями, де максимально активно шириться АЧС, але ця країна не була вагомим ринком збуту свинини для України, а з 2015-го свининою з нею не торгували.
Румунія та Угорщина, як країни ЄС, не були «відкриті» для української свинини. Водночас трейдери хоча й відзначають цікавість цих напрямків, проте виключно через їх «іміджевість».
З іншого боку, втрата ринків Молдови та Вірменії була дещо відчутнішою. Так, у 2014-му Молдова була основним ринком збуту, на який припало майже 54% річних обсягів експорту свинини — 5 тис. т сукупною вартістю понад 14 млн дол. США. Вірменія увійшла в трійку основних ринків збуту в 2016-му, куди протягом січня-серпня направили понад 0,6 тис. т свинини вартістю 0,93 млн дол. США.
Тож, за відсутності АЧС та активності попиту на українську свинину з боку Молдови на рівні 2014-го року та Вірменії на рівні 2016-го, Україна могла б реалізувати за кордон додаткові 6 тис. т свіжого, охолодженого чи мороженого м’яса свиней, «виручивши» за це понад 12 млн дол. США додатково.
Проте у випадку з Молдовою АЧС — не єдина причина, що ускладнює зовнішню торгівлю свининою: всупереч відчутному дефіциту власної сировини, тамтешні тваринники сильно налаштовані проти надходження імпортної сировини, незалежно від її походження. Так, наприклад, у відповідь на їх протести у 2016-му Міністерство економіки Молдови підвищило імпортні мита на м’ясо-молочну продукцію з України.
Зауважимо, що на експорт живих свиней АЧС не мала впливу, адже усі партії тварин забійних кондицій «везуть» до Грузії. Так, за 2017-й на «мандрівних» свинках українські виробники заробили на 43% більше, ніж роком раніше. Хоча обсяги зовнішніх поставок живця зросли незначно (+8% до 2016-го), проте за рахунок вищої ціни реалізації дозволили заробити понад 4,5 млн дол. США. Водночас майже стільки ж українські свиногосподарства витратили на закупівлю чистопорідних та гібридних свиней з-за кордону для посилення племінного потенціалу.
Що стосується інших продуктів свинячого походження, то за аналізований період імпорт жиру та субпродуктів зріс як кількісно, так і вартісно. Разом із тим рекордний експорт морожених субпродуктів, левову частку яких складають саме свинячі, становив 8,6 тис. т сукупною вартістю 9,98 млн дол. США. Тож, поставки цієї продукції до Гонконгу та В’єтнаму дозволили зменшити від’ємне значення зовнішньоторговельного сальдо по товарній позиції УКТ ЗЕД 0206.