Запитуйте — відповімо

24.12.2019 12 2019

На найактуальніші запитання виробників м’ясної промисловості відповіла Світлана Кохан, провідний інженер науково-дослідного сектору стандартизації НДІ стандартизації ДП «УкрНДНЦ»

— Світлано Василівно, в європейській практиці виконання стандартів є добровільним, а визначальними є технічні регламенти, що містять загальні вимоги до продуктів тої чи іншої промисловості. Після прийняття Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв’язку з прийняттям Закону України «Про стандартизацію» виробники запитують, чи відповідає дійсності інформація про те, що стандарти (ДСТУ на ковбасні вироби) скасували?
— Ні, це не так, стандарти (ДСТУ на ковбасні вироби) ніхто не скасовував. Зараз поясню. Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв’язку з прийняттям Закону України «Про стандартизацію», підписаний президентом 11.10.2019 №124-IX (набирає чинності 16.10.2020), розроблено на виконання пункту 6 розділу VIЗакону України «Про стандартизацію» (далі — Закон). Цим Законом, зокрема, визначено Кабінету Міністрів України у шестимісячний строк з дня його опублікування подати на розгляд Верховної Ради України пропозиції щодо внесення змін до законодавчих актів України у зв’язку з прийняттям цього Закону. Положення Закону спрямовані на приведення національної системи стандартизації у відповідність до міжнародної та європейської практики. Зокрема, по-перше, встановлено добровільність застосування національних стандартів. По-друге — недопущення погодження проєктів національних стандартів з державними органами. Враховуючи положення Закону, зокрема щодо необхідності приведення законодавчих актів у відповідність до цього Закону, законодавчі акти не повинні містити положень, які передбачають:
  • що продукція, процеси, послуги мають виготовлятись, проводитись, надаватись відповідно до нормативних документів (національних стандартів, кодексів усталеної практики, галузевих нормативних документів, стандартів і технічних умов, прийнятих підприємствами, установами та організаціями) без посилання на відповідні нормативні документи;
  • погодження національних стандартів, стандартів, кодексів усталеної практики і технічних умов підприємств, установ та організацій з будь-якими установами;
  • процедури розроблення (зокрема вимоги щодо змісту, форми, структури, погодження), прийняття, перевірки, перегляду, скасування та застосування стандартів, кодексів усталеної практики та технічних умов, прийнятих підприємствами, установами та організаціями;
  • нагляд за дотриманням стандартів та штрафні санкції за недотримання вимог стандартів.
Добровільне застосування стандартів відповідає вимогам Угоди про технічні бар’єри в торгівлі Світової організації торгівлі, а також європейським принципам стандартизації.
Відповідно до європейської практики, посилання на певні стандарти в актах законодавства, зокрема директивах Європейського Союзу, є поодинокими випадками. При цьому застосування відповідних стандартів є обов’язковим. Загалом в європейській практиці дуже мало стандартів на продукцію. Переважна більшість стандартів на методи контролювання.
Відповідно до ст.11 Закону, до повноважень національного органу стандартизації (далі — НОС) належить: «прийняття, скасування та відновлення дії національних стандартів, кодексів усталеної практики та змін до них відповідно до цього Закону». Наказів про скасування національних стандартів на м’ясну продукцію Національний орган стандартизації не видавав. Отже, всі стандарти — чинні.
— Виробники м’ясної продукції дуже стривожені тим, що телевізійні ЗМІ (канал «1+1», «Прямий» та ін.) проводять програми і дослідження, які в негативному світлі, так би мовити, представляють всі продукти м’ясної промисловості. Наприклад, показують, що виробники ковбас використовують м’ясо механічної обвалки птиці, яке виробляють з курячих голів або трубчастих кісток корів, хоча це не відповідає дійсності. Або проводять дослідження ковбасних виробів на вміст масової частки білка та вологи в вищих сортах варених ковбас і кажуть про те, що вони не відповідають нормативам. Проте не уточнюють при цьому, що у зв’язку з використанням інтенсивних технологій відгодівлі тварин в Україні змінились фізико-хімічні (масова доля вологи, білка, жиру і ін.) показники м’ясної сировини.
Об’єктивно є приводи до стурбованості в даному питанні, у зв’язку з наявністю нелегального виробництва м’ясної продукції. Якість м’ясної продукції та її відповідність встановленим законодавчо (в ДСТУ) вимогам потрібно контролювати. Проте виробники стурбовані тим, що подібні телепрограми формують в свідомості кінцевого споживача негативний образ м’ясних продуктів в цілому, незалежно від того, чи вони вироблені у нелегально працюючому цеху, чи добропорядними підприємтсвами, діяльність яких сертифікована державними органами. Представники м’ясопереробних підприємств хотіли б лише одного — щоб інформація в подібних програмах подавалась коректно, об’єктивно та фахово.
Розкажіть, будь ласка, на підставі яких вимог чинного законодавства повинен проводитись контроль якості м’ясної продукції контролюючими органами? Хто офіційно уповноважений проводити такий контроль? Як виробникам захистити себе?
— Коментувати те, що демонструють засоби масової інформації, я не буду. Насамперед, треба дізнатися, звідки у них інформація, яку вони оприлюднюють. Якщо це офіційно отримані матеріали, то про це має бути повідомлено в тих програмах із зазначенням джерел.
Ви знаєте, що 16 грудня 2019 р. за підтримки уряду та Державної служби з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів в Україні запускається масмедійний проєкт «СТОП фальсифікат». Про це на пресконференції в Укрінформі повідомила заступник голови ГО «Громадський контроль захисту прав споживачів» Ольга Котехова. Вона, зокрема, розповіла: «Новий масмедійний проєкт буде вести канал «1+1» за підтримки уряду та компетентного органу. Він розпочинається 14 листопада 2019 р. Ми даємо місяць всім виробникам, які фальсифікують продукцію, щоб виправитись… З 16 грудня 2019 р. представники громадської організації «Громадський контроль захисту прав споживачів» та телеканалу будуть виїжджати на відбір зразків у чотирьох регіонах України, але ніхто не буде знати, в якому саме регіоні і магазині відбирається продукція».
Пані Котехова також наголосила, що проєктом передбачена онлайн-трансляція на сторінці ГО «Громадський контроль захисту прав споживачів» у Facebook процесу відбору зразків продукції в магазинах чи супермаркетах. За результатами таких виїздів спеціальна комісія складатиме акт закупки, знеособлюватиме та кодуватиме кожен зразок, а зразки будуть направлятись паралельно до двох лабораторій вже знеособлені та закодовані, і жодна з лабораторій не буде знати, якого виробника вона перевіряє.
У разі виявлення відмінностей результатів щодо одного і того ж продукту у лабораторіях зразки віддаватимуть у третю лабораторію. Також заплановано, що всі результати досліджень будуть висвітлені у ЗМІ — як негативні, так і позитивні, а результати щодо фальсифікованої продукції будуть передані до Держпродспоживслужби для вжиття відповідних заходів.
Ольга Котехова пояснила, що цілями проєкту є очищення українського ринку від низькосортної та небезпечної продукції, захист споживача від недобросовісних виробників, підтримка та надання переваг добросовісним виробникам, відновлення репутації українських товарів на міжнародному ринку. Повний текст промови Ольги Котехової можна почитати за цим посиланням: https://www.ukrinform.ua/rubric-presshall/2815765-stop-falsifikat-prezentacia-proektu.html
Для свого захисту виробники мають обов’язково ………
— Розкажіть, будь ласка, які методи офіційно дозволені до застосування в Україні для контролю якісного і кількісного вмісту білка і кісткового залишку в м’ясній продукції?
…….
Продовження статті — читайте в Першому номері 2020 р журналу Мясний бізнес, який буде повністю присвячений даній темі. Хто не встиг оформити передплату на 2020 рік — терміново звертайтесь в відділ передплати 044-243-32-67, 248-97-66, 050-332-98-09